Маргарет Вей

— Як повинен вчинити чоловік, коли до нього в обійми падає чудова дівчина? — Звичайно, він мусить її відпустити. — Так і зроблю, але трохи згодом. Щось мені підказує, ви відчуваєте хронічну нестачу поцілунків. А інтуїція мене підводить нечасто. Підніміть голову, Олівія. Не трусьте, зважтеся на незапланований вчинок хоч раз у житті. - Навіть не думайте. Цілуватися ми з вами не будемо. - Що таке? Невже Снігова королева боїться простого смертного? - Боюся? Нічого подібного. Не боюся вас. — Ви боїтеся себе?

Багатство та матеріальні блага не є запорукою щасливого життя.

Не відштовхуй життя, його потрібно прожити таким, яким воно є, і випробувати все, що воно нам пропонує. Щоб потім наприкінці днів не шкодувати про втрачені можливості та речі, на які ми не наважилися.

- Так, щось у тобі таке... Рана на душі. Сталося щось, чого ти не очікувала, так? Але не хвилюйся, тут рана твоя зарубцюється. І ти засяєш своїм справжнім світлом. Зараз ти немов пташка, що рветься з клітки на волю. Б'єшся об прути, ляскаючи крильцями. Але щоб звільнитися, тобі буде потрібна вся твоя воля. — Може, мені просто не хочеться відлітати однією. - Вихід близько.

Довіра, висловлена ​​кимось, робить людей сильнішими.