Мібу-но Тадаміне

Варто вітру подути, і хмарка з гірської вершини спрямовується в далечінь без роздумів, без жалю - як твоє жорстоке серце.

О, серце моє бідне! Воно собі все не знаходить місця, Як у тихій заводі вода, Заросла Густою травою.