Михайло Шишкін

Я і себе тепер відчувала тільки через тебе. Моя шкіра існувала тільки там, де ти її торкався

— Усіх голодних собак все одно не нагодуєш. — Якщо всіх не нагодуєш, значить — саме тому, — треба нагодувати ту, яку можеш, — ось цю. Це як із щастям. Якщо всім бути щасливими все одно неможливо — значить, щасливим має бути той, хто зараз може. Треба бути щасливим сьогодні, зараз, попри все. Хтось сказав, що не може бути раю, якщо є пекло. Нібито неможливо перебувати в раю, якщо знати, що десь є страждання. Дурниця... Справжню насолоду життям можна відчути, лише якщо пережите страждання. Що ось цьому дворнягу залишки нашого супу, якби вона не подихала з голоду? І завжди так було: комусь відрубують голову, а у двох у натовпі на площі перед ешафотом у цей часперше кохання. Хтось милується мальовничим заходом сонця, а хтось дивиться на цей же захід з-за ґрат. І так буде! Так і має бути! І хоч би скільки десятків чи мільйонів рубали голову — все одно в цей самий час у когось має бути перше кохання.

Ми є те, що ми говоримо.

Якщо ми чогось не знаємо, не бачимо, не відчуваємо, не чуємо, і не можемо спробувати на мову, це не означає, що цього немає.