Микита Міхалков

Я вивів формулу російської людини. Ось вона: російською людиною може бути тільки той, у кого чогось немає, але не так ні, щоб обов'язково було, а ні — і хрін із нею.

Не треба уподібнюватися собаці, яка на Вас гавкає. Ви ж не встаєте на карачки і не гавкаєте у відповідь? Найкраще не зважати і вона відстане.

Невже треба опуститись на саме дно, щоб потім від цього дна відштовхуватися?

Усі типажі акторів народжуються під час написання сценарію. Якщо ти не знаєш, хто гратиме, – це катастрофа. Значить, ти не уявляєш, що це за персонаж і починаєш пробувати різних акторів. У мене так одного разу було: режисер планував на ту саму роль Віцина, мене і Стриженова. Виходить, людина просто не розуміє, чого вона хоче.

Як казав один мічман, розходимося по одному, якщо що ми геологи.

Я не хочу бути зрозумілим, я хочу бути зрозумілим.

Абсолютна аксіома: якість актора полягає не в тому навіть, як він грає, а в тому, як він грає. Тільки той актор, який вміє витратитись, коли стоїть спиною до камери, коли він не важливий, коли він може грати начебто як завгодно, але він зсередини допомагає своєму партнеру – це найвищого класу професіонал та величезної душі людина.

А про свободу совісті, ви теж маєте рацію... Тому що достатньо людей і тоді було і зараз є, справді вільних від того, що називається совістю.

Ніколи не ображайся! Якщо тебе хотіли образити, не приноси задоволення тому, хто цього хотів, а якщо не хотіли, то завжди можна пробачити.

Радість чудова ненавмисно.