Олег Рой

Цілком неправильно, постійно думати за людину і вирішувати за неї, що вона може сказати або зробити, а що ні — замість поговорити про це з нею самою.

Новий рік – це завжди надія на щось добре. Це мрії про щастя. Це трепетне очікування, що наступний рік неодмінно буде кращим за попередній, а всі біди, розчарування та прикрощі залишаться в минулому. Саме напередодні Нового року, як ніколи хочеться вірити, що всі найпотаємніші та найшаленіші бажання обов'язково збудуться.

Просто спробуйте по-справжньому захоплюватися і радіти: подивитися очима туриста на своє власне місто, знайти новий маршрут, яким можна діставатися до звичних місць, або ще якесь просте задоволення. Не так уже й складно...

Навесні в кожному з нас прокидається маленький чоловічок - дуже ніжний і вразливий, спраглий сонячних променів, усмішок і обіймів.

Нікому на землі не дано знати про наслідки власних слів та дій.

Очікування дива нікуди не зникає – зникає надія на те, що станеться диво. Іде віра в його можливість. Виникає образа на диво, заперечення його можливості. І здатність його помічати.

Великі волохати сніжинки сипалися з неба, прикрашаючи і без цього прекрасну Москву... Дороги перетворилися на казкові стежки, прикрашені золотими бусинами вогнів... люди проносилися повз нього, посміхаючись комусь чи просто собі.

Про виховання судять з кінцевого продукту - тобто з того, що вийшло з дітей.

Іноді навіть уві сні нічого не виходить так, як хочеться.

Вибачити - найкраща помста. Скільки смислів не шукай – їх багато, і всі вірні.