Листи з минулого

Залишатися на все життя з жінкою, до якої не відчуваєш нічого, крім подяки, і будувати стосунки на одних почуттях обов'язку і провини ніколи не варто. Це жахливо і для тебе самого і нечесно щодо неї.

Так часто трапляється в житті: те, про що багато хто мріє, нерідко виявляється у того, кому це не особливо і потрібно...

Цілком неправильно, постійно думати за людину і вирішувати за неї, що вона може сказати або зробити, а що ні — замість поговорити про це з нею самою.

Раніше кіно знімали зовсім не таке, як зараз. Воно було наївніше, але водночас і глибше. І людяніше, чи що. У старому кіно смерть - це завжди трагедія, навіть якщо вмирає якийсь другорядний, зовсім непомітний персонаж. А в кожному другому сучасному фільмі мало не гори трупів і нікому їх не шкода. Ні глядачам, ні героям...

Жодна любов не дає права вважати іншу людину своєю власністю.

Деякі речі ніколи не залишаються позаду. Вони не хочуть тихо вмирати в минулому, вони постійно вириваються назовні — з минулого, з пам'яті, з забуття — і дають про себе знати в саму невідповідну хвилину.