Олександр Полярний

Коли мрієш, часто не дивишся під ноги, погляд весь час прямує кудись угору, до неба.

Тепер і рідна хата здається мені чужою. Бо дім там, де ти є.

Знаєш, що я люблю в тобі? Твої руки, постійно холодні... Гріти їх одне задоволення.

Кажуть, що буває так: розлюбив. Але я не повірю, що той, хто міг розлюбити, колись по-справжньому любив!

Буває, ми щось шукаємо і не помічаємо, що це вже знайшли.

Там, де буває захід сонця, — незабаром настає світанок.

Легше засинати, коли мрієш: думки повільно заколисують тебе.

Легше засинати, коли мрієш: так думки повільно заколисують тебе.