Поппі Брайт

І що ж мені робити з життям, що залишилося? Жити на шиї у батьків, писати щоденники, ходити на танці, ловити кайф, лягати під будь—кого? Звучить непогано. А що, як мені залишилося, скажімо, п'ять років?

Світ — суцільно червоне із золотом, піт із димом, радість із болем.

Пізніше мені здавалося, що я рятував життя, вбиваючи деяких із них.

Знаходячись у в'язниці, я знав: якщо мене випустять, я продовжу вбивати. А ще я знав, що мене ніколи не випустять.