Поппі Брайт

Іноді він зустрічав людей, яких за інших обставин міг назвати друзями. Але як тільки він залишав насиджене місце, ці знайомі зникали, ніби стерті гумкою з аркуша реальності.

Раніше він був для мене лише об'єктом задоволення бажань. А тепер, останніми секундами його життя, я любив його.

Якщо ти звик бути один, це ще не означає, що тобі це подобається.

Він перестав довіряти сну. Ти заплющуєш очі і на кілька годин вирушаєш в якусь іншу країну, а поки що тебе немає, що завгодно - все що завгодно - може статися. Весь світ можуть вирвати з-під тебе.

Вони обидва розігрували із себе крутих циніків, незалежних одинаків, яким ніхто не потрібен, і, щоб не вибиватися з образу, не дозволяли собі виявляти ніжність один до одного — звичайнісіньку ніжність, якої і він, і вона так відчайдушно потребували.

Я не хочу переробити цей світ, просто хочу, щоб він загинув разом зі мною.

— Бо мені страшно однієї ночами. Мені треба за щось триматися, щоб пережити ніч. Мені однаково, за що. Аби триматися. - Вона знову глибоко затяглася, - Ніч - це найстрашніший час. Для мене так. Вона тягнеться нескінченно. Вона знає всі мої таємниці. І коли ми зі Стівом лежали в ліжку і в мене було таке почуття, що мене зараз рознесе на шматки, а він не зможе мене втримати, тому що ми з ним лаємося з якогось абсолютно ідіотського приводу... загалом, мені захотілося знайти когось хто допоможе мені пережити ніч. Тому що зі Стівом я все одно почувалася невпевнено.

Справа не тільки в тому, щоб у тебе був хтось, з ким прокинутися поряд... Справа в тому, щоб довіряти іншому, знати, що він не завдасть тобі болю, навіть якщо ти впевнений, що так воно і буде. Вся справа в надійності та довірі і в тому, щоб не піти, коли все стає надто дивно.

Якого це - засипати і прокидатися з кимось поруч щоранку, щоб тіла звично хилилися одне до одного, і шкіра пахла одне одним і загальною безпечною постілью.

Вони пробували жити один без одного, віддалялися і знову возз'єднувалися, немов краї рани, що не гоїться.