Річард Бах

І насамкінець — відповідь на запитання«чому?». Урок, який так важко було знайти, так складно вивчити, засвоївся швидко, ясно та просто. Проблеми виникають у тому, щоб їх вирішувати. Чому людська натура, — думав я, — прагне розсувати рамки, встановлені минулим, прагне підтверджувати власну свободу? Це - не виклик, кинутий нам з метою з'ясувати, ким ми є і ким стаємо, - а те, як ми зустрічаємо цей виклик: чи відмовляємося від поєдинку у разі невдачі або винаходимо свій власний шлях відходу з неї, спрямований крок за кроком до волі.

Кожен, хто впевнений у своїй перемозі, рано чи пізно здобуде її.

Чому найважче на світі змусити птицю повірити в те, що вона вільна?

Нічого не відбувається з волі випадку, нічого не можна пояснити просто успіхом.

Ти причина мене такого, яким ти знаєш мене у своєму житті.

Коли ти правильно ставиш питання, то він сам по собі є відповіддю.

Людина звикає до того, що вона самотня, але поруште цю самотність хоча б на день, і вам доведеться звикати до неї знову.

До самотності звикаєш, але досить порушити його хоч на день, і тобі доведеться звикати до нього заново, від початку.

Рідна душа – це той, хто має ключі від наших замків, і до замків яких підходять наші ключі. Коли ми відчуваємо себе настільки в безпеці, що можемо відкрити наші замки, тоді наші справжні«я» виходять назустріч один одному, і ми можемо бути повністю та щиро тими, хто ми є. Тоді нас люблять такими, якими ми є, а не такими, якими ми намагаємось бути.

Протилежністю самотності, Річард, не спільне життя, а душевна близькість.