Тибор Фішер

... довжина простору заповнена мороком і холодом, яких у ньому занадто багато, тепло ж, що зігріває нас, походить не від сонців, а від згустку полум'я, обтягнутого шкірою.

Якщо це має хоч найменше значення, я прочитаю про це у книзі.

Люди скаржаться на те, що їм доводиться робити те саме, день у день їсти одне й те саме, носити один і той же одяг, але думати про те саме вони вважають цілком нормальним.

Будинок — це не місце, будинок — це люди, які поряд.