Євген Нічипурук

Місто спалює вогні можна заснути не прокинутися вмить розтоптати всіх тих, хто на тебе молиться.

Жити на повну котушку. Якщо швидко розігнатися, то вже не наздоженуть.

Двері на балкон були відчинені, і з вулиці в кімнату вривалося холодне повітря. Нам дуже подобалося, коли у кімнаті було холодно. Так морозно, що вилізти з-під ковдри було рівносильно смерті. Так більше цінуєш тепло близької людини. Притискаєшся до нього і розумієш, що він дає тобі життя.