35 Кіло надії

Мені взагалі нічого не хотілося, окрім неможливого.

Я ненавиджу школу. Ненавиджу її найдужче на світі. Ні, навіть ще сильніше... Вона зіпсувала мені все життя.

Мені жилося непогано, але щасливий я не був.

Я сидів годинами, гриз ручку і дивився на чайок. Я мріяв, як перетворюся на чайку. Мріяв, як полечу до біло-червоного маяка, він туди. Мріяв, як потоваришую з ластівкою і у вересні, наприклад, четвертого — начебто випадково в день початку занять! - Ми разом полетимо в теплі краї. Я мріяв, як ми летітимемо над океаном, як ми... Тут я тряс головою, щоб повернутися до дійсності.

Тепер я розумію, що означає перегоріти. Саме це зі мною сталося. Я перегорів. Щось у мені згасло, і все стало байдуже. Я нічого не робив. Ні про що не думав. Нічого не хотів. Нічого.