Автодафе

У священиків одна розмова - в іншому житті буде краще, а тут терпи, хлопче, і не забудь заплатити за сповідь.

— У житті потрібні пригоди? — зухвало хихикнув він. — У житті потрібен сенс, старовина.

Я спав коротким і тому нескінченно солодким сном. В нього хотілося закопатися, немов у теплий лебедячий пух, і спати, спати, спати, не думаючи більше ні про що. Не живучи, не вмираючи і взагалі не існуючи.

Тільки зі справжнім другом можна вирушити в ліжко. Решта цього зовсім недостойні.

— Даремно турбуєшся. Зівій мене добре знає, якщо з тобою щось трапиться, я розсерджуся. — Звучить дуже обнадійливо. Перебуваючи на колі, я щиро радітиму, що ти влаштуєш прочухана цього гаденя.

— Думаєте, щось може піти не так? — Життя навчило мене з того, що все й завжди йде не так.

— Знаєш, я помітив, що, незважаючи на те, що на своєму шляху, у цих славних шинках і мебльованих кімнатах, ти зустрічаєш різних дівчат, до речі, багато з них дуже милі, нікого з них ти не залишив поряд. Все одно рано чи пізно повертаєшся до цієї відьми. — Ну, вона ж таки відьма.