Батьки та діти

У валізі виявилося порожнє місце, і я кладу в нього сіно; так і в життєвій нашій валізі: чим би її не набили, аби порожнечі не було.

Хто не бачив таких сліз в очах улюбленої істоти, той ще не відчував, якою мірою, завмираючи весь від подяки і від сорому, може бути щасливою на землі людина.

Нема чого мішати; живуть одні дурні та розумники.