Чи не книга. Абетка сучасної людини

Споживання – це не надлишок товарів, це відсутність вдячності та вміння відрізнити гній від діаманту. Це прийняття краси, знань, ідей за належне, коли переконані, що Данко на те й Данко, щоби він відгорів, а ми по ньому ще лапами протопталися. Сам же зголосився - нехай подяки і не чекає!

Люди не чують одне одного. Здатність слухати та та – рідкісна. Але є ще тонша річ – уміння чути.

Одне золоте правило - людина повинна робити не те, що може, а те, чого не може не робити.

Заздрість, по суті, це страх перед дією. Людина заздрить тоді, коли розуміє, що хотів би такого результату, але без докладання зусиль.

Вибір змушує думати, це півбіди. Вибір породжує відповідальність за майбутнє. Диктатура – ​​звільняє. Ось тобі воно одне, і це одне найкраще, тому що іншого в тебе все одно не буде. Інтернет зроблено для щастя людини, ось він і вводить диктатуру через різні тренди та топ-листи. Але якщо раніше у рідкісних овець у відповідь на надто явну диктатуру та виникало псевдопрагнення до якоїсь ефемерної свободи, то тепер ніхто, ні дай бог, не зробить кроку вправо чи вліво від загальної лінії, бо сьогодні там не стоять КДБшники з гулагами, ні там і товстого лейбла-капіталіста-експлуататора. Нині там абсолютний жах – нині там ВИБІР.

Дуже ВАЖЛИВО: не буває поганих чи хороших дій, бувають убогі та не дуже наміри. Мотивації бувають гідними чи потворними. Дія ж завжди – нейтральна.