De Profundis

Людина до всього має доходити сама — своєю власною головою та своєю власною совістю. Який сенс розтлумачувати йому те, чого він ні відчути, ні зрозуміти не може!?

Дивно поводяться боги. Не тільки наші вади обирають вони знаряддям, щоби карати нас. Вони доводять нас до смерті за допомогою всього, що ми маємо доброго, світлого, людяного, люблячого.

Найжахливіше в людині — це невміння чи небажання глянути правді у вічі.

Невже ти думаєш, що за весь час нашої з тобою дружби ти був гідний тієї любові, яку я тоді виявляв до тебе, або що я хоч на мить вірив, що ти її стоїш? Я знав, що ти її не вартий. Але Любов не виводять на торжище, не кидають на ваги торгаша. Відрада Любові, подібно до відради розуму, — відчувати, що вона жива. Мета кохання — любити, і тільки.