Княгиня Ліговська

Хто скоро подобається, про те незабаром і забувають.

Пізно чи рано слабкі характери підкоряються сильним і непохитним.

— Я передчуваю, ви закохалися в цю Рожу, — нарешті вигукнула молода дама, яку княгиня Віра називала кузиною. — Це трапилося б, — відповів Печорін, — якби я вже не любив іншу. — Ого! Постійність, — сказала молода дама. — Знаєте, що цією доброчесністю не вихваляються? — У мене це не чеснота, а хронічна хвороба. — Ви ж вилікувалися? — Принаймні лікуюсь, — відповів Печорін.

Суд спільної думки скрізь помилковий.