Майстер і Маргарита

І ще: не пропустити нікого. Хоч усмішку, якщо не буде часу кинути слово, хоч малесенький поворот голови. Все, що завгодно, але не неувага.

– Ба! Але ж це письменницький дім. Знаєш, Бегемот, я дуже багато гарного і приємного чув про цей будинок. Зверни увагу, мій друже, на цей будинок! Приємно думати про те, що під цим дахом ховається і визріває ціла безодня талантів. — Як ананаси в оранжереях, — сказав Бегемот.

— Знаю, — відповів майстер, — моїм сусідом у божевільні був цей хлопчик, Іван Бездомний. Він розповів мені про вас. — Як же, як же, — озвався Воланд, — я мав задоволення зустрітися з цим парубком на Патріарших ставках. Він ледве самого мене не збожеволів, доводячи мені, що мене немає!

Людина без сюрпризу всередині, у своїй скриньці, нецікава.

Сеанс закінчено! Майстро! Уріжте марш!!

— Знову почалася якась нісенітниця, — зауважив Воланд. — Слухаю і продовжую, — відповів кіт.

Дорога, в тому й штука, що зачинені! У цьому вся і сіль! А у відкритий предмет може потрапити кожен!

Друга свіжість — ось що дурниця! Свіжість буває тільки одна – перша, вона ж і остання. А якщо осетрина другої свіжості, це означає, що вона тухла!