Невловимий Хабба Хен

Насамперед проблеми завжди були зовні. А тепер, виходить, усередині. Тобто я сам, з усіма своїми чудовими потрухами і є моя головна проблема. Який шматок себе відрізати і викинути на смітник — так, виходить, постає питання.

Задавати питання має сенс лише після того, як остаточно переконався, що самої відповіді не знайдеш. Тобто дуже, дуже рідко.

Я хотів було в якісь повіки вчинити чесно: негативно помотати головою, завищати і вискочити на вулицю, пробивши головою шибку. Але натомість мовчки кивнув. Все як завжди.

Ти можеш практично все і при цьому майже нічого не вмієш.