Повість про два міста

... Чужі турботи, як сукня з чужого плеча, і носити спокійно і кинути не шкода.

Худий початок ніколи не веде до доброго кінця.

У кожного з нас є свої незбагненні дива, сховані в схованках душі, і вони чекають тільки сприятливого випадку, щоб прорватися назовні.

Не велика була б жертва, якби вона цього не вартувала.

... всі бурі зрештою затихають і настає спокій — нагадування людям про ту тишу і безмовність, які приходять на зміну суворій бурі, що зветься життям.