Шістка Воронов

Вода чує та розуміє. Лід не прощає.

- Я бізнесмен. Не більше не менше. - Ти злодій, Каз. — Хіба я сказав не те саме?

Будь рішучою, - казав він. — Ти мусиш знати, куди хочеш потрапити, перш ніж досягти мети.

— Він жахливо поводиться. — Проте ефективно. Злитися на Каза за безжалісність — все одно, що злитися на плиту за те, що вона гаряча. Ти ж знаєш його.

— Ви наймолодший власник букмекерської контори і при цьому примудрилися збільшити прибуток у два рази. Ви шантажист… – Я продаю відомості. — Аферист... — Я створю можливості. – Сутенер і вбивця… – Я не торгую жінками та не вбиваю без потреби. – І що це за потреба? — Та сама, що й у вас, купець. Вигода. — Як ви знаєте, пане Бреккер? – Скажімо так, я зломщик. — І дуже обдарований, я гадаю. – Саме.

Зазвичай йому подобалася тиша ; Чесно кажучи, він віддав би перевагу зашити рот більшості знайомих. Але Інеж, якщо хотіла, змушувала відчувати своє мовчання, і це діяло на нерви.

Коли в тебе забирають усі, ти звертаєш ніщо до чогось.

Вона – Примара. Єдиний закон, якому вона підпорядковується, — це закон всесвітнього тяжіння, та й то не завжди.