Суспільство споживання

Для споживача примус на щастя та задоволення є еквівалентом традиційного примусу до праці та виробництва. Все більше він проводить життя в оновленні власних потреб і добробуту. Якщо він про це забуде, йому обов'язково нагадають, що не має права не бути щасливим. Інакше він ризикує задовольнитись тим, що має і стати асоціальним.

Демократичний принцип застосовується не так на рівні реальної рівності, рівності здібностей, відповідальності, але в рівність перед Предметом та інші знаками соціального успіху та щастя. Це демократія рівня життя.

Поведінка«суспільства споживання» — відмова від дійсності на основі жадібного вивчення її знаків, що множиться.