Священне сміття

Більшість дорослих байдужа до пташиного пір'їнка, до скляної кульки, до кольорового камінчика — і звідси бере початок байдужість до речей, які оточують людину, і байдужість до світу, в якому ці речі існують.

Я глибоко переконана, що кожна людина має свій варіант Бога, настільки ж унікальний, як і вона сама.

Ставши людиною, ця істота не перестає бути твариною. Яка складна тут система зв'язків виникає: безперечна тварина, і до цього дня тварина, за всіма ознаками найдосконаліша тварина — активний рух, активне харчування, інстинкти, спільні для риби, змії, кролика та людини. Інстинкти харчування, розмноження, турботи про потомство. Втім, останнє не у всіх. Не всяка рибка дбає про своїх дітей, деякі лише бризнуть спермою у відповідних обставинах. Але це й у людей буває...

Існує деяка вертикаль у житті. Людське життя взагалі-то горизонтальне: ми народжуємося, виробляємо своє потомство, чогось досягаємо або не досягаємо, а потім йдемо. Але для когось потрібно знайти цю вертикаль. Є люди, які без цього жити не можуть, вони її шукають.

... не треба бути релігійною людиною, щоб відчувати співчуття і бути милосердною.

Вихованням моїм ніхто особливо не займався, тож головним моїм вихователем можу вважати книжкову шафу.