Цвинтар домашніх тварин

Напевно, не існує меж страху, який може зазнати людина.

Час. Час може виявитися важливою, критичною, непереборною перешкодою.

Цікаво, скільки людей ходить навколо нас із жахливими таємницями, захованими в їхньому серці?

Ми прокляті... бо суть життя не війна і не секс — вони лише викликають огиду, якщо ними пересититися. Суть життя — страх і благородна, безнадійна битва з ним.

Господи Боже, як швидко все минає.

Іноді дурість маскується під доброту, а часом під чесність – коли раптом тягне вибалтувати старі таємниці, казати казна-що, переливаючи з порожнього в порожнє…

У нього було почуття, що він і справді йде по хисткому вузькому містку над безоднею безумства. Безумство було повсюди, воно шелестіло, як м'які крила нічних мисливців — сов з величезними золотистими очима: він ішов просто в безумство . Безумство поруч, всюди, все ближче і ближче.

Я не хочу, щоб Черч помер! Він мій кіт! Він не кіт Бога! Нехай у Бога буде свій кіт! Нехай у Бога будуть усі прокляті, старі коти, якщо він хоче, хай убиває їх! Черч - мій!

Жінки не можуть зберігати таємниці, але жодна з них не розбалакає те, що у неї на серці.

Можливо, у житті кожної людини набереться не більше місяця щасливих днів.