Усі люди – вороги

Кохання - це найінтимніше, найіндивідуальніше почуття. Це все одно, що квітка, яка може бути віддана комусь одному. Коли любиш, треба віддавати всього себе і відчувати, що тебе розуміють, а в любові прийняти все, може бути ще важче, ніж все віддати. Ми не знаємо, що даємо, але знаємо, що отримуємо.

Усьому, що треба знати, навчити не можна, учитель може зробити лише одне — вказати дорогу.

Подаруй мені ще кілька хвилин цього чудового дня. Він ніколи не буде таким завтра, навіть якщо це завтра буде ще прекраснішим.

Дурень, — сказав він собі, — запам'ятай, дурню, ніколи не можна розраховувати, що інші поділятимуть твої почуття чи твій настрій.

Ніколи не намагайся зробити інших тим, чим не вдалося стати самому.

Почуття рівності невміло і нерішуче повстало проти вікової зневаги англійців до жінки, зневаги, що прикривається маскою лицарства — поставити жінку на п'єдестал, а по суті не зважати на неї.

Треба завжди ховати щастя, Ентоні. Нехай ніхто не знає про нашу любов. Не треба. Це не тому, що я люблю ховатися або не пишаюся вашою любов'ю, але варто тільки людям дізнатися, і вони завжди намагаються вбити щастя.

Ніколи ніколи не довірятися нікому так нестримно і з такою відвертістю.