Вінні-пух і все-все-все

— Доброго ранку, Паць, у чому я особисто дуже сумніваюся!

— Але якщо я вистрілю в кульку, вона зіпсується! — А якщо ти не вистрілиш, то зіпсуюсь я...

Нещасні випадки дуже дивні штуки. Вони зазвичай трапляються зовсім випадково.

— Я думав, думав і, нарешті, все зрозумів. Це неправильні бджоли! - Та НУ? — Цілком неправильні! І вони, мабуть, роблять неправильний мед.

Це«ж-ж-ж» - недарма!

— Бо в мене правильний пис якийсь кульгавий. Взагалі-то він хороший правильнопис, але тільки чомусь шкутильгає і літери спізнюються...

Якщо колись настане день, коли ми не зможемо бути разом, збережи мене у своєму серці, і я буду там навіки.

- Ой ой ой! — скрикнув Пух. — Хіба я не влучив? — спитав Крістофер Робін. — Не те щоб зовсім не влучив, — сказав Пух, — але тільки не влучив у кульку!

- Будь здорова, - сказав Пух, піднявши лапу. — То що ми маємо зробити з цією... як ти сказала? Ти чхнула, коли збиралася сказати. — Я не чхала. — Ні, Сова, ти чхнула. — Пробач, будь ласка, Пуху, але я не чхала. Не можна ж чхнути і не знати, що ти чхнув. — Ну й не можна знати, що хтось чхнув, коли ніхто не чхав.

- Ну, на кого я схожий? — На ведмедя, що летить на повітряній кулі! — А на маленьку чорну хмарку хіба не схожий? — тривожно спитав Пух. - Не дуже.