Я – посланник

... я лягаю горілиць, щоб подивитися на зірки. Їх у небі мабуть-невидимо. Здається, ніби падаєш, але не вниз, а вгору. У зоряну прірву над головою.

І ось ми сидимо. Одрі та я. І почуття незручності. Втиснулося між нами і теж сидить. — Ед, ти мій найкращий друг, — помовчавши, каже Одрі. - Угу. Ось такими словами жінка може вбити чоловіка. Ні пістолета не треба, ні кулі. Лише кілька слів. І жінка.