Занепад мистецтва брехні

Пан Раскін якось сказав, що герої романів Джорджа Еліота є ошметками на підлозі Пентонвільського омнібуса; так ось герої пана Золя куди гірші. Їхні чесноти за рівнем своєї тужливості перевершують їхні гріхи.

Якби Природа була зручна, людство ніколи не винайшло б архітектуру, а я особисто віддаю перевагу будинку відкритому простору. У будинку ми відчуваємо власну пропорційність. Тут все підпорядковане нам, нашим смакам та цілям. Егоцентризм, настільки необхідний людині відчуття власної гідності, цілком породжений кімнатним життям. Зовні людина стає абстрактною і безособовою, індивідуальність зовсім покидає її.