11 Лікар

- Мені не страшно. - Звичайно ні, ти нічого не боїшся! Будка падає з неба, людина падає з будки, людина їсть рибні палички з кремом, а ти сидиш собі, як ні в чому не бувало.

— Ти несеш якесь марення, хлопче. — Вибачте, не я несу марення — це ви просто не наздоганяєте.

Я буду лише історією у тебе в голові. Але це нічого. Ми всі, зрештою, історії.

- Сер, Ви геній. - Це хобі.

О, що говорить сніг. Люблю все нове.

— Хіба крига горить? — Крига може горіти, дивани вміють читати. Це ВЕЛИКИЙ Всесвіт!

- Мені що, пошукати інструкцію? — Я викинув її у наднову зірку. — Викинув інструкцію в наднову? Навіщо?! — А тому, що я з нею не згоден! І не говори зі мною, коли я злий!

— Ким би ви не були, ви щойно врятували мені життя. — Повірте мені, це випадково сталося.

- Важко переварити? Маленька коробочка з величезною кімнатою всередині. І як це можливо? Поясню. — Це інший вимір... — По суті, це інший вимір... Що? — Після випадку з ув'язненим нуль, я багато читав про нові наукові теорії. Надсвітлові подорожі, паралельні всесвіти. — А мені так подобається, коли хтось каже:« Вона всередині більша, ніж зовні!» Я завжди на це чекаю.

Крейгу, я ж казав тобі не чіпати це! Що це? Незнайома і, очевидно, отруйна речовина! "О-о, у мене є геніальна думка: я сунуся туди рукою!"