Доктор Джеймс Вілсон

За будь-якого розкладу, шлюб — це лотерея.

— Я зрозумів, що ми можемо потоваришувати [з Чейзом і Форманом]... — Серйозно? -... і тут я протверезів.

Я ж чоловік! У мене немає часу на прання. Я тут життя рятую.

— Може, це просто Божа воля? — Це не моя воля.

— Тебе притягує все небезпечне: потужні вантажівки, мотоцикли, феєрверки... — Усі люблять феєрверки! — Дивитись — так, але не робити.

Мабуть, щоб пояснити тобі, що ти нетактовний, знадобиться накреслити найскладнішу діаграму.

— Тобі стає не начхати на те, що думають інші люди, що означає, що тобі не начхати на інших людей. — Я б із задоволенням вислухав твою теорію, але мені на неї начхати.

— Він просто друг. І просто підставив мені плече. — Дивно. Друзі мені теж підставляли плече раніше. Але ніколи настільки, щоб моя мова провалювалась до них у рот.

— Іноді ти просто сволота. - Так. А ти добрий хлопець. - Я хоч намагаюся. — Ну, коли намагаєшся, можна робити що хочеш. — А коли ти не намагаєшся, можна що хочеш говорити. — Нам разом все підвладне! Можемо правити світом! - * Багатозначне зітхання *

— Дізнався щось нове? — Так. Я наркоман.