Доктор Грегорі Хаус

— Звідки в нього героїн у блоці смертників? — Ти що, жартуєш? — Щодо в'язниць йому [Форману] видніше, коли говоритимемо про яхти — спитаємо тебе.

— Жінка, якій ти допоміг, заразив її вірусом. — Ні, вона вилікувалась. У мене дар. - Дар - це ювелірна прикраса та гроші, а в тебе герпесний енцефаліт.

— Досить уже відмовок. — Мені час... купа хворих. Ось поспішаю... і може, вдасться їх уникнути.

Депресія проявляється по—різному: одні весь день валяються в ліжку, в інших один шлюб за одним і вони стають онкологами.

У мене є теорія щодо добрих хлопчиків. Хорошими їх робить не моральний обов'язок, добрими хлопчиків робить боязнь Бога.

Якщо вважаєш, що чуже життя важливіше за твоє, то підпиши карту донора і покінчи з собою.

— Якщо ти не видерешся, я ні з ким не спатиму місяць. — Два! — Стерво.

Не можна спершу напоїти, а потім звинувачувати, що я п'яний. Це як кинути когось, а потім пиляти за депресію. Це непорядно.

Я відкрився одному хлопцю, але потім моя пристрасть все псувати взяла вгору, а потім бажання відтягнутися перемогло пристрасть усе псувати.

— Хай буде на вашу думку. Непорочне зачаття. — І що ж мені робити? — Очевидно! Створювати релігію!