Еддард Старк

Той, хто виносить вирок, сам заносить меч.

— Я не маю вибору. - Чоловіки завжди говорять так, коли їх кличе честь. Говорять своїй сім'ї. І навіть собі. Але ти маєш вибір, і ти його зробив.

— Якби я не був королем, ти б мені зараз врізав. - Тепер ти носиш корону, і я вже не можу тобі врізати.

— Що за шаленство змусило вас сказати королеві, що ви знаєте правду? - Безумство милосердя. Щоб вона могла врятувати дітей. — Ааа, дітей... Страждають завжди безневинні. Роберта вбило не вино і не кабан. Вино притупило реакцію, кабан розпоров живіт, але вбило короля ваше милосердя.

— Бачити таке за десять років... надто рано. — Він не завжди буде дитиною. А зима близько.

— Красиві обладунки. Ні подряпини. - Знаю. Люди багато років тицяють у мене мечами і щоразу промахуються. — Мабуть, ви дуже обачні у виборі супротивників. - У мене до цього талант.