Каміль

Тобто якось не вийшло ось так от«раз!» — і на другу сходинку схопитися. І це за 20 років. Адже в мене не те, що б не вийшло... Вийшло! Але якось середньо. Тобто я такий середній. Адже мені ніхто не заважав, не забороняв, себто я не можу нікому сказати:«Он у мене через кого все не так!». І знаєте, яка головна проблема? Мені вистачає мозку все це зрозуміти, але не вистачає, щоб змінити.

А навіщо потрібна дорога, якщо через неї не можна перевести бабусю?

— Скажіть, як ви ставитеся до рідкісних тварин? — Ну, я там не знаю про рідкісних тварин, але в мене сусідка по парадній — ось вона рідка сука.

— Якщо треба терміново уникнути коханки, то один раз можна зробити так. [Швидко тікає, подивившись на годинник] - Це можна. Тільки потім потрібно або спосіб міняти, або коханку.

— Ні, я сам«Війну та мир» не до кінця прочитав. Але ж є якісь речі. Висоцький, Окуджава. Вона «Бережись автомобіля» не дивилася. Знаєш, як вона пише«загалом»? "Взагалі" - одне слово. Або так —«загалом». І теж одне. Добре, хоч не пише«взагалі». Бо деякі... Я їй кажу:«Ну невже складно запам'ятати? В загальному. Ну, що тут складного». А вона мені:«Ну ти ж зрозумів, що я мала на увазі. Яка різниця?». — Слухай, а ти справді старий занудний дурень у свої 19 років.

Взагалі стало не збігатися: як хочеться вчинити і як правильно вчинити. А хочеться, щоб було як правильно, але хочеться, щоб було як хочеться... І що робити?