Люцифер Морнінгстар

— Ти останнім часом нарікаєш на погані сни. Тобі сниться, що не можеш керувати крилами. — Ще мені снилося, що я король кентаврів — це ж не означає, що я носитиму підкови.

— Боже, у КДВ це було набагато простіше. - "КДВ"? - Моє дослідження. І фільм. До речі, там Хенкс — національне надбання. І фільм, хоча Том Хенкс крутіший. - Твоє дослідження - це подивитися "Код Да Вінчі"? - І продовження.

— Чому мене звинувачують у їхніх маленьких грішках? Ніби я шепочу їм на вухо, змушуючи робити те, що в іншому випадку вони вважають поганим:«О! Це диявол мене примусив!». Я ніколи нікого не змушував нічого робити! Ніколи! — Те, що трапилося з тобою, несправедливо. - Несправедливо? Це неправомірно! Цілу вічність моє ім'я використовують як ілюстрацію для своєї порочності.

— Ти знав, що Аменаділь та Лінда зустрічаються? — Що... Що вони роблять? Звідки ти знаєш? Чому ти так вирішила? — Я бачила їх у її кабінеті. Вони розмовляли. Явно збираючись зайнятися сексом. - Ти розумієш, що розмови в кабінеті - це буквально робота Лінди? — Цікавий погляд.

- Все було добре, поки ти не підкотив до неї яйця. - Правда? А мені ось пам'ятається, що вона послала нас обох кудись подалі.

– Мама має один шрам. – Де? - На попі, її вкусив Кракен. – Ясно. Не туди зайшла наша розмова, але про якого Кракена ти говориш? - Це злісний чихуахуа моєї мами.

— Не має значення, у що я вірю. — Це єдине, що має значення.

Як там кажуть? Смійся, ніби ніхто не чує, танцюй, наче на трупах своїх ворогів.

— Дозволь мені нагадати тобі, що клинок убиває не лише людей. Він знищує і небесних істот, включаючи демонів. Так ось, скажімо, детектив знайде його, принесе до себе і... — Мене прикінчать, бо я не мій за собою посуд!

— Зараз у нас є важливіша проблема — з'ясовувати, чи не витрачає мама наш час. — Якщо вона впевнена, що її клієнт знайшов ще фрагмент меча, то я теж. — О, який відданий син! Але мама не так добре адаптувалася, можливо цей хрін її обманює. Я маю переконатися. - Все з нею нормально. — Це ж не гроші? — Звичайно, ні. Вона не принесла б їх на зустріч. — Звичайно, ні, це було б абсурдно. - Вона їх йому показує, вона не вручить їх до того, як він віддасть їй... фрагмент... Чудово!