Лінда Мартін

— Ти останнім часом нарікаєш на погані сни. Тобі сниться, що не можеш керувати крилами. — Ще мені снилося, що я король кентаврів — це ж не означає, що я носитиму підкови.

— Чому мене звинувачують у їхніх маленьких грішках? Ніби я шепочу їм на вухо, змушуючи робити те, що в іншому випадку вони вважають поганим:«О! Це диявол мене примусив!». Я ніколи нікого не змушував нічого робити! Ніколи! — Те, що трапилося з тобою, несправедливо. - Несправедливо? Це неправомірно! Цілу вічність моє ім'я використовують як ілюстрацію для своєї порочності.

Якщо ми хочемо зблизитися з навколишнім світом, іноді корисно просто прийняти його і тих, хто оточує нас.

— Ну, все готовий?... Я не можу, давай ти! — Ні-ні, ти вбиваєш, я повертаю. — Але ж ти лікар! — А ти демон із пекла! - Так, Господи Боже! [Б'є себе дефібрилятором]