Остап Бендер

Закрийте вашу книжку, Допийте чашку, Дожуйте свій черговий бутерброд. Зніміть та продайте Останню сорочку І купіть квиток на пароплав!

— Яке у Вас чудове хутро! - Але! - Ні, я серйозно! - Мексиканський тушкан! - Бути цього не може! Вас обдурили, Вам дали набагато краще хутро! Це… шанхайські барси! Бачите, як хутро грає на сонці? Бурштин!

- Вася! Вася! Вася! Не впізнав! Не впізнав рідного брата! Мовчи! Мовчи! Впізнаєш брата Колю? - Дізнаюся! Впізнаю брата Колю!

О насолода - ходити по краю! Замріть, ангели, дивіться: я граю. Розбір гріхів моїх залиште до пори, Ви оціните красу гри!

- Віддайте мені мої гроші. Я дуже бідний. Я рік не був у лазні. Я старий. Мене дівчата не люблять. — Зверніться до Всесвітньої ліги сексуальних реформ. Може, там допоможуть. - Мене ніхто не любить. — А за що Вас любити, га? Таких як Ви не люблять. Дівчата люблять молодих та політично грамотних.

— У вас паморочиться в голові? - Ні... - Даремно. Погоня за стільцями входить у завершальну стадію.

— Ну що, дядько, нареченої у вашому місті є? — Кому й кобила наречена. — Більше запитань не маю.

Таємний союз меча та орала!

— А що, батьку, у вашому місті наречені потрібні? Нареченої у вас є? — Кому й кобила — наречена. — Більше запитань не маю.

Автомобіль, товариші, не розкіш, а автомобіль!