Скотт Пілігрим

— Давай ми говоритимемо про неї, як про хлопця. — Я зустрів її в бібліотеці. Я прийшов на тусу, і вона теж там. Здається вона дівчина моєї мрії. Справді, я абсолютно в цьому впевнений. — Тоді тобі треба розлучитися зі школяркою. — Що вирішив каламутити одразу з двома? Тоді тобі треба розлучитися зі школяркою. - Неправда. Хто тобі сказав? - Уоллес, Хто? — Та він же непритомний! Уоллесе, як ти це робиш? - Ну і фіг з ним. Ти найкраще знаєш, як хрінова, коли тобі зраджують. — Може, займешся ділом? — Ти маєш рацію, піду всім по асці цю новину напишу. Доки.

Я з дівчатами не б'юся, вони... м'які.

— Сьогодні я грав у верхньому регістрі і маю друге побачення. Не хочу, щоб ти мені побачення побачив. - Гаразд, Скотт. Але за це я висунув ультиматум. — Один із твоїх знаменитих ультиматумів? Але це тяжко, мене ламає. — Цей ще не такий відомий. Ти маєш розлучитися з Найвсом, цим бідним янголятком, сьогодні. Якщо не порвеш, я розповім про цього Рамона. - Що? Ти... Привіт і доброго ранку Джиммі. - Подвійні стандарти! Ти чудовисько. — Книгу правил для геїв не я вигадував. Якщо в тебе з цим якісь проблеми … Досить.... то вирішуй їх із примарою Лібераче. [відомий американський піаніст-гей]. Віддай шинку і вперед у окопи.

— Ти мужик чи ні? Ти сьогодні може до другої половини бази добіжиш. - Ти думаєш? — Ну, якщо за годину зганьбуєшся — знайдете мене біля замку. — Якщо зганьблюсь? — Не коли, а коли... Побачимося за годину.

— Школярка? Жах, Скотт! — Хто тобі сказав? — Уоллесе, хто ж ще. — Уоллесе, ну ти й трепло! — Ти мене знаєш.