Тоні Старк / Залізна людина

- Вибачте за вторгнення. — Так, ми зателефонували б, але уявлення не мали про ваше існування.

- Накази не в моєму стилі. - Для тебе головне стиль? — Нагадай-но, хто з нас у лабораторії одягнений у костюм із брязкальцями і навряд чи тут потрібен?

- Тор б'ється з цілим загоном на кінці вулиці. - А нас навіть не запросив!

- Голдстейн. - Так, містере Старк. — Дай потужний біт, під який я битиму кращого друга.

- Думаєш, Ф'юрі щось приховує від нас? - Ф'юрі - шпигун, Капітан. Шпигун з великої літери. Його секрети мають секрети. (— Думаєш, Ф'юрі щось приховує? — Він шпигун, капітан, він справжній шпигун. Секрет усередині секрету!)

- Що тут відбувається? — Скажімо, це не найгірше, за що ти мене застукала.

- А ти диво! Ти дивовижно двулична. Як тобі вдається? Ти не подвійний агент, ти потрійна погань! Я у житті таких не бачив. У тебе є хоч щось справжнє?

Я живу в борг заради однієї мети. Я не божевільний, Пеппер. Я нарешті зрозумів, що я маю робити, і серце підказує, я правий.

— Ваші сили — ніщо проти моїх. - Так. Але Павук дивився більше за фільми.

— А у вас є родина? - Ні... - Ні... Виходить, у вас є все і нічого...