Тоні Старк / Залізна людина

- Без образ, але я не працюю в команді. - Так. Хлопець у броньованому костюмі. А зняти – хто ти без нього? - Геній, мільярдер, плейбой, філантроп.

— Цей хлопець не зі слабаків. — Ти теж непоганий… для твоїх років. Дружиш із аеробікою? - Що? — Така зарядка. Ти багато пропустив... поки був Капітаном-Сосулькою.

— каже життєздатна модель Тоні Старка. Залиште повідомлення. - Це терміново! - Тоді термінове повідомлення.

— Чому ти так пихкаєш, Тоні? - Я бігаю. У каньйоні. — Ти ж їдеш машиною. - Так, я їхав у каньйон побігати.

— Інтелектуальна розвідка-організація й боїться інтелекту... Якось не круто.

Нерви і так були ні до біса... але я чогось увімкнув телевізор.

- У мене є армія. - А у нас Халк!

- Тепер іди застібай. — Ну ось... — На всі пряжки. — Вони близько... — Бантик не треба.

- Командуй, капітане. - Добре, слухайте. Поки не закриємо портал, їх потрібно стримувати. Бартон, піднімайся на дах. Дивись в обоє. Шукай групи та одинаків. Старк тримає периметр. Якщо хтось відійде далі, ніж на три квартали, жени назад чи спекли. - Підкинеш мене? - Звичайно. Тримайся міцніше, Леголасе. - Тор, притисніть їх на виході з порталу. Загальмуй їх. У тебе блискавки. Підсмаження ублюдків. Ми з тобою (Наташе) залишаємось на землі. Будемо битися тут. А Халк... Вріж їм.

У мене є вади, але ностальгія не серед них.