Тріумфальна арка (Arc de Triomphe)

Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше за це?

Париж — єдине у світі місто, де можна чудово проводити час, нічим, по суті, не займаючись.

Ніде ніщо не чекає на людину. Завжди треба самому приносити із собою все. (Та ніде ніхто і ніщо на нас не чекає Так все життя тільки себе з собою і тягаєш.)

Тебе тримає саме кохання, а не людина, яка випадково носить її ім'я. Ти засліплений грою уяви, хіба можеш ти судити та оцінювати? Кохання не знає ні міри, ні ціни.

Той, хто загрожує вбити, ніколи не вб'є.

...хто нічого не чекає, ніколи не буде розчарований. Ось гарне правило життя. Тоді все, що потім прийде, здасться вам приємною несподіванкою.

Ранок вечора мудріший. Звучить безглуздо і затаскано, але це так.

«Ні, – швидко сказав він. – Тільки не це. Залишитися друзями? Розвести городик на лаві згаслих почуттів? Ні, це не для нас з тобою. Так буває тільки після маленьких інтрижок, та й то виходить досить фальшиво. Любов не плямують дружбою. Кінець є кінець. »

Злочинність — це нормальна реакція нормальних людей на ненормальні умови життя.

Туга по покинутому, або людині яка нас покинула як би прикрашає ореолом того, хто приходить потім. І після втрати нове постає у своєрідному романтичному світлі. Старий, щирий самообман.