Відомі люди

Слави позеркою, вискочкою, святою, Оспорюй, здавай порожні бланки, Але складності не здай їм ні фаланги, Ні коми.

О ні, мені життя не набридло, Я жити люблю я жити хочу, Душа не зовсім охолоніла, Втративши молодість свою. Ще зберігаються насолоди Для цікавості моєї, Для милих снів уяви, Для почуттів всього.

Покажіть мені людину без его, і я покажу вам лузера.

Майже щоночі я їм шоколад! Я постійно прокидаюся в шоколадних крихтах, вони по всьому ліжку і це зводить з розуму мою дівчину. Шоколад — це здорово, бо ти можеш прокинутися і вхопити пару скибочок... Типу, коли захочеш перекусити серед ночі.

Найвитонченіша хитрість диявола полягає в тому, щоб запевнити вас, що його не існує.

У худий торбинку поклав житнє хлібо, Я йду туди, де пташиний дзвін. І бачу над собою синє небо, Косматий хмару і високий крон. Я вдома тут. Я тут прийшов не в гості. Знімаю кепк, одягнений набік. Веселий пташок, помахуючи хвостик, висвистує мій вірш. Зелена трава лягає під ногами, І сам до паперу тягнеться рука. І я шепочу тремтячі губами: «Велик могутнім російської мови!»

Нахабство треба гасити спокійніше, ніж пожежа.

Нам життя - копійка, зате і проводимо її добре.

Замість того, щоби вчитися жити любовним життям, люди вчаться літати. Літають дуже погано, але перестають вчитися життя любовного, аби тільки навчитися абияк літати. Це все одно, якби птахи перестали літати і вчилися б бігати чи будувати велосипеди та їздити на них.

Кожен день, в який ви не поповнили своєї освіти хоча б маленьким, але новим для вас шматком знання... вважайте безплідним і безповоротним для себе загиблим.