Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. Хвороба завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело релігійності.
Із достатків своїх я брав собі для прожитку лише те, що необхідне звичайній людині — задовольнявся халатом, який захищав мене від спеки та холоду, і невибагливою їжею. Решту ж я витрачав на спілкування з народом, на харчування служників і домочадців. А те, що залишалося після витрат на їжу та на виконання різних обов’язків, я віддавав на благодійні справи.