1+1 / Недоторканні (The intouchables)

Це те, що аж ніяк не лікується. Лікарі називають це«фантомними болями».

Я не хочу, щоб мене шкодували. Він часто простягає мені телефон. Він забуває.

Нема ручок — немає цукерки.

Блін, вона із Дюнкерка. Це погано. Жодна міс Франції там не народилася.

— І в цьому дивному, неживому та нечуваному світі... — Подзвоніть їй. —...Де сфінкс та серафим зливаються в ефірі... — Подзвоніть їй!

Я візьму тарт татін. Чи не сирий! А то ви мені тістечко принесли із сирим шоколадом! Весь якийсь м'який, неприємний, коротше фу-у!

Можливо, я наївний, але, сподіваюся, у мене є ще щось хороше, крім банківського рахунку.

— Це з«Тома та Джеррі», так? — "Том і Джеррі". Який дурень! Допоможіть, це ж шедевр!

— Хлопці з вулиці не знають жалю. — У цьому все й річ. Я не хочу, щоб мене шкодували.

— Це що було? — О, нісенітниця — дірка у фюзеляжі. Тепер нікому з нас не врятуватись. — Так, Пилипе, якщо щось не так — скажіть! — Радий був познайомитись...