11/22/63

Ти почуватимешся чужим, де б ти не був. Це почуття не пройде. І будь обережний - ні з ким не зближайся, це завжди погано закінчується. Чи бачиш, минуле не хоче, щоб його змінювали. Деколи навіть можна відчути, як воно пручається. Серйозно! Чим ближче до того, щоб щось змінити... Це важко описати, але... ти зрозумієш. Якщо зробиш щось серйозне, якщо матимеш минуле, то минуле поимеет тебе.

Ми не просили цієї музики в залі, куди були запрошені, І оскільки, всюди нас темрява оточує, ми звернутися до світла особами повинні... Ми терпимо будь-які негаразди, щоб радіти доброї звістки, Нам дарований біль, щоб ми пізнали захоплення, Нам дарована життя в заперечення смерті... Ми не просили цієї музики в залі, Але якщо ми тут — пора танцювати...

Зачекайте. Ви ще не чули всю історію. — Я теж, бо вигадував на ходу.

— Брехень! — Що? — Я багато чого можу винести, Джейк, але брехні не потерплю. — Гаразд... Я збрехав. Я збирався поїхати, але для твого ж добра. — Якщо хоч один чоловік повторить це знову, я виб'ю йому зуби!

Не ставте запитань і не почуєте брехні.

Коли справа зроблена, залишається лише переконувати себе, що на те була вагома причина.