500 Днів Літа

- Все скінчено. — А що щось було? - Ні. Але могло бути. У світі, де зі мною трапляється щось добре. - Так. Це не той світ, у якому ми живемо.

Спокійно. Це просто дівчина. І вона не хоче нічого серйозного. І тому вона зараз у мене в ліжку. Але нічого серйозного. Гаразд, шикарно.

— Запитати можна? - Так. - Вона тобі зраджувала? — Ні, ніколи. — Вона не намагалася використовувати тебе? — Ні, ні. — І вона сказала тобі відразу, на чоло, що не хоче серйозних взаємин? - Так... - Так Боже мій, Томе. Вона розбила тобі серце, чи це зробив ти сам?

Ось що встиг усвідомити Том:«Не можна приписувати грандіозне космічне значення дрібним подіям земним. Збіг - нічого більшого. Лише простий збіг». Том нарешті зрозумів, що чудес не буває. Жодної долі немає, ніщо не вирішено наперед. Він це знав. Тепер він знав це точно!

Вона світло, заради якого я йду додому.

— А що станеться, якщо ти закохаєшся? — Ти ж не віриш у це, правда? — Ну, це ж кохання, а не Санта Клаус...

Я люблю нас.

Це не любовна історія, це історія про кохання.

— Ми зустрічалися десь? — Не знаю, навряд... — Може, на Анджелес Плаза? — Так, так, це моє улюблене місце у місті. — Так, звичайно, там ці паркування, але... — Так, я з вами згоден. — Гадаю, я вас там бачила. — Правда? — Так. — А я вас ні. — Не туди дивилися.

Місто на рівні вулиць не таке привабливе. Але якщо ти подивишся вгору…