Добре бути тихонею

- Чарлі закохався в мене, Патрік. Це так у його стилі. - Та гаразд, Чарлі? - Я намагаюся перестати.

Дехто думає —«так не буває». Потім будуть усілякі байки. Але це момент нашого життя. І цієї секунди, клянуся, ми нескінченні.

Саме кіно було дуже цікавим, але мені воно не здалося дуже добрим, тому що після його закінчення я не відчув себе інакше, ніж до перегляду.

Таке моє життя. Щоб ти знав, я почуваюсь одночасно і веселим, і сумним, не розумію, як таке можливо.

Я так люблю свою маму. І байдуже, що це сентиментально звучить. Думаю, наступного дня народження я куплю їй подарунок. Думаю, це має стати традицією. Отримуєш від усіх подарунки, а один купуєш для мами, адже вона теж брала участь у процесі твого народження. Думаю, це було б чудово.

Знаю, курити шкідливо, нам на ОБЖ розповідали, але мені допомогло.

Не знаю, як довго я протримаюся без друга. Це було дуже легко, доки я не дізнався, що означає справжній друг.

І тоді, клянуся, ми були нескінченні.

— Як просувається твій перший роман? — Так кошмарно, що я весь час мрію, щоб один із нас помер від раку. Тоді мені не доведеться рвати з нею.

Ми приймаємо ту любов, на яку, як нам здається, ми заслуговуємо.