Гола правда

— Як пройшло побачення? — Ну... я задоволена рестораном.

— Правило перше: жодної критики! — Навіть конструктивною? - Ніякий! Ми не піддаємося переробці та покращенню. Прогрес закінчується привчанням до горщика.

- Ти не страшна! — Та ти мене заспокоїв, хлопче!

- Як тобі це вдається? — Треба подивитись кризі в очі та надіслати її!

Завжди будь непередбачуваною.

— Хто це чудова істота? - Я ваш продюсер. — Люблю, коли леді згори...

- Чудовий сміх. Справжній? - Як знати.

— Чудово виглядаєте! — Так, я тут... посуд мила... — А що сталося? Я чекав, а ви не передзвонили? - Що?! Правда?! То це були ви? Кевін... давайте зателефонуємо, бо в мене стільки посуду накопичилося... уфф.

— Ти любиш мене... За що? - Це незрозуміло, але факт.

Не говори про проблеми. Чоловіки не слухають. Їм начхати. Якщо вже він дуже цікавиться, як у тебе справи, значить він давно подумки набув тебе у всіх позах.