Люцифер

— Зараз у нас є важливіша проблема — з'ясовувати, чи не витрачає мама наш час. — Якщо вона впевнена, що її клієнт знайшов ще фрагмент меча, то я теж. — О, який відданий син! Але мама не так добре адаптувалася, можливо цей хрін її обманює. Я маю переконатися. - Все з нею нормально. — Це ж не гроші? — Звичайно, ні. Вона не принесла б їх на зустріч. — Звичайно, ні, це було б абсурдно. - Вона їх йому показує, вона не вручить їх до того, як він віддасть їй... фрагмент... Чудово!

— Не знаю, посміятися чи пристрелити тебе. - Здивуй мене.

Індустрія діамантів - найбільший обман, вигаданий не мною. Тисячі доларів за шматки стародавнього вугілля. Неймовірно.

— Боже, що ти тут забув?.. — Нічого божого, я тут у своїх справах.

Якщо ми хочемо зблизитися з навколишнім світом, іноді корисно просто прийняти його і тих, хто оточує нас.

Ти таке вмієш, що червоніє навіть диявол.

— Ну, все готовий?... Я не можу, давай ти! — Ні-ні, ти вбиваєш, я повертаю. — Але ж ти лікар! — А ти демон із пекла! - Так, Господи Боже! [Б'є себе дефібрилятором]

Були часи, коли я думав, що знаю все. Коли я був ангелом і проводив увесь свій час, дивлячись униз, на світ. Але я дізнався, що для об'єктивності треба дивитися й нагору. Це гарне нагадування про те, скільки ми не знаємо.

Люди не народжуються зламаними. Все починається зі пристрасті та прагнення, поки не трапляється щось, що розбиває їх ілюзії.

Іноді близькі люди змушують тебе змінюватись.