Останнє королівство

Страх можна викорінити знанням.

- А жінки у вас є? Цьому треба. — У нас не така питна. - Фінан. [господарю таверни дають монету і він проводить до огидної блудниці] - Вона ваша до заходу сонця, зможете швидко - встигнете обидва. — Швидко це про нього. — Їй, а чому я завжди повинен прикидатися незайманим? — А хто повірить, що я незайманий?

— Лише на війні можна знайти багатство. — Не згоден, ярл Рагнар, на війні багатство можна лише відібрати, приносять багатство земля і торгівля. Для процвітання земель та торгівлі потрібен мир.

Вона злиться, бо я вмираю. Вона не безсердечна. Саме її серце і болить найбільше.

- Хільда? Ти була мені миліша з мечем. — Мій меч став мені надто важким. — Ти й цим можеш когось убити.

Листи розіслані. Вони звертаються до всіх чоловіків королівства з вимогою відповісти на заклик і приєднаються до нас на полі битви. Вони сказано, що чутка про майбутній битві житиме багато поколінь. Цю битву не можна пересидіти, від цієї битви не можна залишитися осторонь. Кожен чоловік повинен знайти зброю, кожен чоловік має битися. Вессекс завжди буде світлом. І неважливо, наскільки важкими стануть наші мечі — ми повинні битися. Бійтеся! Бійтеся до кінця, поки ми не отримаємо перемоги.

Страх є у кожному з нас. Як і сила.

— Ти, кохання моє, маєш залишитися тут. Якщо ми падемо, ти відбудеш у Франкію. - Без тебе ні за що! — Ти маєш зберегти та захистити наших дітей. Для мене не буде іншої країни, окрім Англії. Інший дружини, крім Ельсвіт.

— Чи можна одночасно пишатися і горіти від гніву? — З дітьми завжди так, мілорде.

Знання власної історії визначає нас.